14 березня віце-прем’єр-міністр України Юлія Свириденко написала в Kyiv Independent, що «настав час реформувати українські державні підприємства».
Вона високо оцінила швидке відновлення Укрпоштою послуг на нещодавно звільнених територіях країни, здатність «Укрзалізниці» перевозити велику кількість людей – багато з них біженців – минулого року, а також стійкість «Укренерго» до ракетних обстрілів і атак безпілотників. Що об’єднує ці компанії, – підсумувала вона, – так це їхня відданість корпоративним реформам.
Потім Свириденко обговорила важливість розбудови довіри та ефективності, навівши цифри доходів та наголосивши на необхідності структурних реформ для підвищення довіри, залучення інвестицій, створення нових робочих місць, збільшення прибутку та податків.
Однак головна ідея статті Свириденко залишається дещо незрозумілою. Чи вона перевіряє громадську думку щодо приватизації «Укрпошти», «Укрзалізниці» та «Укренерго»? Чи пропонує вона більш прозору модель управління цими компаніями? Чи вона просто підкреслює свій поточний фокус, враховуючи, що вона є не лише віце-прем’єр-міністром, а й міністром економіки?
«Нова Свобода» нещодавно опублікувала статтю, присвячену бренду «Укрзалізниці». У попередній публікації про «Нову пошту» видання також підкреслювало відмінності від державної «Укрпошти». Інтерес «Нової Свободи» полягає не в моделі управління як такій, а в тому, який вплив вона має на бренд.
Що стосується «Укрзалізниці», ми згодні з Юлією Свириденко щодо нагальної потреби в реформах, оскільки компанія зіткнулася з двома великими корупційними скандалами менш ніж за рік, але бренд все ще видається стійким. Реформи нижчого рівня – ті, що безпосередньо впливають на клієнтів, – впроваджуються швидко та успішно.
Ситуація для «Укрпошти» є складнішою, оскільки вона не є монополістом, як «Укрзалізниця», і її постійно порівнюють зі своїм конкурентом – «Новою Поштою». Ця ситуація суттєво ускладнює позицію «Укрпошти».
«Укренерго» – це зовсім інший звір. Як управитель систем передачі електроенергії в Україні, компанія несе величезну відповідальність за енергетичну інфраструктуру країни. Досі вона більш-менш виконувала свою частину угоди.
З точки зору брендингу, «Нова Свобода» рекомендує українській державі як власнику «Укрпошти», «Укрзалізниці» та «Укренерго» зробити чіткіші та відчутніші кроки до покращення, а також ефективно їх комунікувати. «Укрзалізниця» є гарним прикладом, коли структурні реформи супроводжуються конкретними, видимими діями. Такий підхід заслуговує на похвалу і має бути продовжений.
