Хоча «Кернел» з 10 000 співробітників не належить до найбільших роботодавців в Україні, він стабільно входить до топ-50 найкращих роботодавців у щорічному списку журналу «Форбс». Водночас «Кернел» є одним з найбільших виробників і трейдерів соняшникової олії у світі. На його частку припадає близько 15% світового експорту соняшникової олії та 18% експорту зернових. Напередодні початку повномасштабного вторгнення компанія виробляла 8% світової соняшникової олії.
Війна суттєво вплинула на «Кернел», що призвело до її частої появи у фінансових новинах. Минулорічне рішення компанії вийти з Варшавської фондової біржі, де її акції торгувалися з 2007 року, викликало різну реакцію. Дехто розцінив це як спробу усунути міноритарних акціонерів, тоді як інші вважали, що це був необхідний крок, щоб захистити компанію від потенційного ворожого поглинання з боку російського бізнесу. Той факт, що делістинг був відкладений, а не негайний, залишає простір для інтерпретацій та спекуляцій.
Але чи вплинула війна на «Кернел» на його домашньому ринку, де він найбільш відомий своїми брендами бутильованої олії, такими як «Щедрий Дар», «Стожар», «Чумак», «QLIO», «Le Blanc», «Маринадос», «KERNEL», «Premi»? Це питання, на яке насправді неможливо відповісти.
Ці вісім різних брендів продаються в різних українських мережах супермаркетів, представляючи різні цінові категорії та орієнтуючись на різні групи споживачів. Можна лише припустити, що оскільки український споживач стає більш чутливим до ціни через війну та напружену економічну ситуацію, більш доступні варіанти будуть продаватися краще, ніж ті, що орієнтовані на більш специфічний і вимогливий ринок, як, наприклад, серія олій для маринування «Маринадос». Однак це спекуляції, які не ґрунтуються на жодному аналізі ринку.
Більш важливим є те, як «Кернел» буде утримувати свою позицію серйозного і шанованого гравця на світовому ринку. Частково це залежить від дій компанії на фондовому ринку, частково від її здатності продовжувати виробляти та експортувати свій основний продукт – соняшникову олію, частково від її здатності до диверсифікації.
Не можна сказати, що «Кернел» бракує диверсифікації: компанія управляє понад півмільйона гектарів сільськогосподарських земель по всій Україні, має розгалужену мережу закупівель зернових та олійних культур у інших сільськогосподарських виробників, а також утримує мережу елеваторів як для власного використання, так і для здачі в оренду іншим аграрним компаніям. Крім того, «Кернел» виробляє, продає та експортує соняшникову олію в Україні та за кордон.
У лютому 2023 року «Кернел» придбав річковий термінал «Дунай Пром Агро» в порту Рені на Дунаї, щоб розширити свої експортні можливості. На жаль, портові споруди, що належать «Кернел», зазнали значних пошкоджень внаслідок російської атаки на початку 2024 року. За оцінками компанії, реконструкція може тривати до двох років, і протягом цього часу експортні потужності залишатимуться суттєво обмеженими, на рівні близько 15% від нормального рівня. Таким чином, «Кернел» повинен вивчити інші способи експорту, такі як автомобільний або залізничний транспорт, кожен з яких має свої власні виклики.
Наразі, схоже, що «Кернел» не матиме проблем на українському ринку, ані з продажами, ані з брендингом материнського холдингу чи окремих брендів продукції. Однак його позиції на міжнародному ринку послабшали. Це викликає занепокоєння не лише у самої компанії, але й у всієї міжнародної спільноти, оскільки «Кернел» є одним з ключових гравців, чий добробут впливає на добробут цілих націй, особливо бідних країн Африки та Азії, які залежать від української сільськогосподарської продукції.
